√ермак≥вка

Ц б≥льше дл¤ любител≥в природи, н≥ж старовини. ¬≥доме з 1641 року, село знамените, передус≥м, одним з найв≥дом≥ших дендропарк≥в на “ерноп≥лл≥.

ѕочаток йому поклав ще за австр≥йських час≥в власник маЇтку в √ермак≥вц≥ граф Ѕлюхер де ¬альштадт. « р≥зних к≥нц≥в св≥ту в≥н зав≥з у под≥льське село б≥льше 330 вид≥в дерев ≥ чагарник≥в. Ќа площ≥ 56 га проростають представники з —иб≥ру, јфрики, ≤нд≥њ. ќсобливо ц≥нн≥ Ц ¤сен б≥лоцв≥тий, модрина польська, сосна кедрова Ївропейська, сосна —танкевича, дуб австр≥йський, жост≥р фарбувальний, верба туполиста, клокичка периста, бузок сх≥днокарпатський, тис ¤г≥дний, що занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни.

ƒендропарк на м≥сц≥ старого маЇтку заклав у 1956 роц≥ заслужений л≥с≥вник ”крањни ћ.ƒейнека. Ќезважаючи на свою занедбан≥сть, сьогодн≥ в≥н маЇ статус дендролог≥чного парку загальнодержавного значенн¤. –озташований парк на п≥вн≥чно-зах≥дн≥й околиц≥ села в урочищ≥ Ђƒача –оманськогої.

¬ цьому ж урочищ≥ розташована ще одна м≥сцева природна памТ¤тка Ц √ермак≥вський скельний дуб д≥аметром 80 см, що маЇ в≥н понад 150 рок≥в. ¬ урочищ≥ Ђћуравинецьї Ї карстова печера Ђƒвох озерї 54 метри довжиною.

¬ центр≥ села височ≥Ї те, що залишилос¤ в≥д римо-католицького костелу 1907 року побудови. …ого руњни приваблювали, насамперед, грубою фактурою ст≥н. ” 2009 роц≥ поруйноване прим≥щенн¤ колишнього костелу, де за рад¤нських час≥в був колгоспний склад, передали греко-католицьк≥й громадi села, ¤ка зд≥йснила  Ђреставрац≥юї.  оли дивишс¤ на золотий цибул¤стий купол, то складаЇтьс¤ враженн¤, що храм привласнили соб≥ не греко-католики, а ”ѕ÷ ћѕ. Ќеподал≥к  видн≥Їтьс¤ великий православний храм.   ÷е храм ”сп≥нн¤ ѕресв¤тоњ

Ѕогородиц≥ (1815, за ≥ншими даними Ц 1758 р≥к) ≥з деревТ¤ною дзв≥ницею поруч. ÷ерква вид≥л¤Їтьс¤ двома високими баштами та масивним куполом, ¤кий до реставрац≥њ нагадував купол обсерватор≥њ.

ѕоблизу √ермак≥вки збер≥гс¤ “ра¤н≥в вал.

ћатер≥ал вiд  Cпiльноти ternopillya