Водоспад Женецький Гук

(Женецький водоспад)

розташований на потоці Женець, який впадає в р.Прут, між масивами хребтів Явірника та Хом'яка-Синяка біля сіл Микуличин і Татарів (Надвірнянський район, Івано-Франківська область) на відстані приблизно 5 км від траси, 9 км від станції Татарів і 10 км від станції Микуличин на території Карпатського національного природного парку.

Водоспад Женецький Гук знаходиться на висоті 900 м над рівнем моря, утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з гори з висоти 15 м.

Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, що доноситься від нього.

До Женецького водоспаду від траси Микуличин-Ворохта (приблизно 7км) спочатку йде асфальтована дорога (приблизно до середини), а далі добра грунтова дорога. А ще це місце прославилося тим, що неподалік розташована резиденція колишнього президента України Віктора Ющенка. І замість стежки до водоспаду веде цілком пристойна дорога, огороджена при в'їзді шлагбаумом.

Матеріал та фото з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

На зустріч з Гуком

Хто не знає карпатського містечка Яремче? Його краєвиди, санаторії, ресторан відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Та поїдемо далі, в менш відомі місцини. Спочатку маленьке село Ямна, а за ним, ніби в протилежність, довге і розкидане – Микуличин. Всі навколишні гори і горбочки усіяні окремими хатками. Навіть далеко вгорі, майже на вершечку, біліє чиясь садиба. Недарма ж Микуличин вважається найбільшим (за площею) селом на Україні.

Пробігши через все село і минувши його межу, дорога круто повертає вліво і біжить в Татарів. Саме на цьому повороті починається стежка, що веде в бік ріки Прут. І поведе вона вас до шумливого Женецького водоспаду , або відомого як водоспад Гук. (До речі в Карпатах Гуком називають водоспади, які створюють великий шум, тому необхідно уточнювати про який іде мова.) Відразу, за заростями верболозу, потрапляєте на підвісний міст через Прут. Далі переходите залізничне полотно і опиняєтесь перед незвичним для Карпат і таким небажаним для туристів шлагбаумом. Причому навіть для пішоходів. Оплативши певну суму (принаймі так було в минулім році) і поправивши спорядження, можете рушати вперед – в урочище між хребтом Хом’як-Синяк і хребтом Явірник. Попри дорогу біжить потік Женець. Ніби спокійний, та не раз підмивав він цю дорогу, створюючи тим самим клопіт людям. Доводилось споруджувати кам’яні загорожі і так примушувати потік текти старим руслом.

На півдороги до водоспаду, праворуч, будуть споруди з охороною. Не звертайте на них увагу. Це – приватна власність. А для мандрівників при дорозі є місця для відпочинку зі столиками і лавками. Можна  і невеликий дощ перечекати. Нарешті дійдете до такого місця, де потік таки переміг людину( а може людині тут і не потрібно перемагати) і дорога закінчується. Тоді стежкою через невеликий горбок минаєте цю ділянку шляху. Ще 100-150м і перед вами з’являється  потік, що тече ніби на вас, але щезає в проваллі, витесаному в скалі. Наблизьтесь до провалля і оцініть роботу води.. Хто хоче відчути водоспад зблизька може вернутись трошки назад і стежкою збігти вниз до потоку. З висоти 11 метрів в кам’яний жолоб падає стовп води, розлітаючись в повітрі на краплинки. Внизу вони зливаються разом і потік продовжує свій біг, ніби нічого й не було. Біля самого водоспаду вода сягає до колін, але шум, водяний пил і неймовірний протяг перехоплює подих. Враження неймовірне.  

Намилувавшись красою водоспаду, можна подумати і про мандри в гори, в ті місця, де бере початок Женець і його притоки.

Матеріал з www.karpaty.com.ua

Підготував (написав): Василь Дуткевич