рех≥в (∆овк≥вський район)

 ре́х≥в Ч село у ∆овк≥вському район≥, Ћьв≥вськоњ област≥. Ќалежить до  рех≥вськоњ с≥льськоњ ради.

≤стор≥¤

 рех≥в вперше згадуЇтьс¤ в ≥сторичних документах у 1456 роц≥ з приводу того, що двох крех≥вських сел¤н викликано до суду в сел≥ ∆елдець. Ќа початку XVII стол≥тт¤ за 3 км. в≥д  рехова був заснований монастир. ” 1669 роц≥ монахи побудували навколо монастир¤ укр≥пленн¤, перетворивши його на фортецю. ¬ 1672 роц≥ турки обложили монастир, але вз¤ти його не змогли. ¬ 1698 роц≥ монастир в≥дв≥дав рос≥йський цар ѕетро I. ” 1860 роц≥ на територ≥њ села було знайдено скарб бронзовоњ доби (приблизно X-VIII стол≥тт¤ до н.е.).

ƒжерела

"√еограф≥чний словник  орол≥вства ѕольського та ≥нших земель слов'¤нських" так описуЇ село  рех≥в:

 рех≥в (пол. Krechów) - разом з прис≥лком  ам≥нь та  рех≥вським монастирем, село в ∆овк≥вському пов≥т≥, 12 км. на зах≥д в≥д ∆овкви. Ќа п≥вн≥ч лежать  унин ≥ –уда  рех≥вська, на сх≥д Ќова —квар'¤ва, на п≥вденний-сх≥д ‘≥йна, на пд.-зах. Ѕрище. —х≥дною частиною територ≥њ села пливе пот≥к ‘≥йна, з пд.-зах. на пн.-сх., на п≥вн≥чному-заход≥ територ≥њ села - потоки Ѕзинка ≥  исл¤нка. ѕосередин≥ територ≥њ села лежить с≥льська забудова (267 м над р≥внем мор¤), в п≥вденн≥й вищ≥й частин≥ (365 м над р≥внем мор¤) лежать прис≥лки " озулька", "«а пас≥кою", а на п≥вдень в≥д них "¬асил≥анський монастир" (монастир з ф≥льварком). ÷¤ частина територ≥њ села Ї л≥систою. ¬ п≥вн≥чно-зах≥дн≥й сторон≥, над Ѕзинкою ≥  исл¤нкою лежать територ≥њ мочар. ќдна частина села називаЇтьс¤  аменем. ¬ласн≥сть б≥льша (маЇток ћ≥цевського) маЇ орноњ р≥лл≥ 340, луг≥в ≥ город≥в 113, пасовищ 37, л≥су 91 морг≥в; власн≥сть менша (сел¤нська) маЇ орноњ р≥лл≥ 1486, луг≥в ≥ город≥в 624, пасовищ 215, л≥су 19 морг≥в. ¬ 1880 роц≥ було 942 жител≥ в гм≥н≥, 84 на територ≥њ двору (близько 100 ос≥б римо-католик≥в, решта греко-католики). ѕараф≥њ римо-католицька в ∆овкв≥, греко-католицька в сел≥, належить до ∆овк≥вського деканату ѕеремишльськоњ д≥Їцез≥њ, маЇ ф≥л≥али в Ѕрищ≥, ‘≥йн≥, √орбовиц≥, √утиську, ѕровалл≥, –уд≥  рех≥вськ≥й, Ўабельн≥ ≥ в  рех≥вському монастир≥. ¬ сел≥ Ї церква —в. ѕараскев≥њ та ¬асил≥анський монастир з церквою —в. ћикола¤, однокласна школа, гм≥нна кредитна каса з кап≥талом 621 злотий ≥ гуральн¤...
...«а час≥в –еч≥ ѕосполитоњ належав  рех≥в до корол≥вськоњ власност≥ у Ћьв≥вськ≥й земл≥. ¬ люстрац≥њ т≥Їњ земл≥ з 1661-1662 рр. (–укопис ќссол≥нських є2834, фол. 220-226) можна прочитати: "“≥Їњ держави власником Ї пан ‘ранц≥шек —тадн≥цький з «м≥гроду з пан≥ дружиною своЇю за прив≥леЇм корол¤. ƒв≥р в  рехов≥: “ой п≥сл¤ в≥йни угорськоњнаново власником тепер≥шн≥м немалим коштом збудований. Ѕудинок перший новий, в ¤кому 2 к≥мнати зак≥нчен≥, ≥нш≥ 2 зак≥нчити мають; в другому будинку 3 к≥мнати з коморами ≥ кухнею; в третьому будинку, де п≥дстароста проживаЇ, 2 к≥мнати; стайн¤ одна на 30 коней, ≥нша на 15; земл¤них комор 3. ѕодв≥р'¤ навколо обкошене. Ѕровар стоњть перед двором. —ело  рех≥в: це село в≥ддавна на 33 п≥вланках посаджене, м≥ж ¤кими Ї п≥влана вибранецького ≥ п≥вланок ≥нший ландв≥йтовський. ѕ≥дданих в цьому сел≥ перед в≥йною було 200, тепер т≥льки ос≥длих 20, ¤к≥ на 2 ланах сид¤ть ≥ чиншу з четверт≥ лану дають по 20 грош≥в. Ѕортник≥в в цьому сел≥ 30, перд тим було њх 5; мельник 1.«агородник≥в було перед в≥йною 23, тепер 8.  орчма в цьому сел≥ перед в≥йною була ≥ добре працювала, однак через те, щопиво з двору на село дають, накладаЇмо на нењ провенту 300 злотих. ƒруга корчма в бору, ¤ку тримаЇ учтивий јндр≥й Ѕоровець... ...√раниц≥ це село маЇ: з ƒобрушином з одн≥Їњ, з √линськом з другоњ, з ћецЇжинем з третьоњ, з ћокротином з четвертоњ сторони. —ума пров≥анту з цього села 1363 злотих 20 грош≥в... ...ƒо  рех≥вськоњ держави належать села: —квар¤ва, „айкова ¬≥лька,  унин, ¬ол¤  унинська..."

 рех≥вський монастир

÷е одне ≥з давн≥х м≥сць масового паломництва. Ќайб≥льше людей прибуваЇ до цього св¤того м≥сц¤ 22 травн¤, у день перенесенн¤ мощ≥в св. ћиколи. “ут розташований  рех≥вський монастир, ¤кий в≥домий дек≥лькома чудотворними ≥конами. ” турист≥в особливо попул¤рним Ї ц≥люще джерело в  рехов≥.
«асновниками  рех≥вського монастир¤ вважаютьс¤ ченц≥  иЇво-ѕечерськоњ Ћаври …о≥ль та —ильвестр. ¬они ще у 1613 р. поселились у вирубан≥й у скал≥ печер≥ за 12 км в≥д м. ∆овкви. « часом ченц≥в стало б≥льше, ≥ вони збудували неподал≥к в≥д печери церкву св. ѕетра ≥ ѕавла, а п≥зн≥ше церкву ѕреображенн¤ ≥ “роњцьку церкву. “ут же було зведено дзв≥ницю та кел≥њ монах≥в. ћонастир був оточений великими фортечними мурами, ¤к≥ замикали чотири висок≥ веж≥. «а його мурами не раз р¤тувалось багато людей, особливо п≥д час напад≥в татар. ” 1721 р.  рех≥вський монастир став греко-католицьким. « цього часу ще б≥льше посилюЇтьс¤ його рел≥г≥йне значенн¤. ћонастир славивс¤ своњми „удотворними ≥конами, ¤ких у  рехов≥ було три: дв≥ ≥кони Ѕогородиц≥ (одна з ¬ерхрата) та ≥кона св¤того ћикола¤ ¬еликого. Ѕула ≥ монастирська б≥бл≥отека, що нал≥чувала б≥льше 400 книг, з великим арх≥вом. ѕроте з часом монастир зазнав багато б≥д. …ого грабували ≥ пол¤ки, ≥ австр≥йц≥, ≥ б≥льшовики. ” 1949 р. в≥н був закритий, а в його спорудах розм≥стили дит¤чий будинок, згодом школу-≥нтернат дл¤ розумово-в≥дсталих д≥тей.
¬≥дродженн¤ св¤тин≥ наступило 29 серпн¤ 1990 р. “од≥ до  рехова повернулис¤ ченц≥ оо. ¬асил≥¤ни, що прибули з √ошева. Ќа середину 90-х рок≥в у  рех≥вському монастир≥ мешкало б≥льше 80 брат≥в, ¤к≥ з'њхалис¤ майже з ус≥Їњ ”крањни.

ƒжерела

"√еограф≥чний словник  орол≥вства ѕольського та ≥нших земель слов'¤нських" так описуЇ село  рех≥вський монастир:

...¬асил≥анський монастир розм≥щений в гарн≥й мальовнич≥й м≥сцевост≥. ¬≥д сходу, заходу та п≥вдн¤ оточують його узг≥р'¤, покрит≥ лист¤ними л≥сами, та мають часом полог≥ а часом крут≥ схили та де-не-де перер≥зан≥ л≥совими хащами з скел¤ми та урвищами. Ќа п≥вн≥ч в≥д монастир¤ т¤гнетьс¤ неозора р≥внина, на ¤к≥й лежать розкидан≥ села та осади, урожайн≥ ниви, що перетинаютьс¤ м≥сц¤ми р≥чками. ћонастир був колись укр≥пленн¤м ≥ тому досих п≥р маЇ багато ознак укр≥пленн¤. “овстий, чотирьохб≥чний мур оточуЇ всю територ≥ю монастир¤. Ќа кутах муру знаход¤тьс¤ восьмигранн≥ веж≥, а перед в'њздною брамою, оздобленою кам'¤ною скульптурою —в. ћикола¤, над глибоким ровом п≥дноситьс¤ кам'¤ний м≥ст. ѕосередин≥ обширного монастирського подв≥р'¤ стоњть церква з трьома куполами, збудована з б≥лого каменю в ≥тал≥йсько-в≥зант≥йському стил≥, б≥л¤ нењ стоњть зл≥ва висока, восьмигранна дзв≥нниц¤, а з правоњ сторони буд≥влв монастир¤. « внутр≥шньоњ сторони мур≥в знаходитьс¤ обширний город.  ≥льканадц¤ть рок≥в тому виходив на подв≥р'њ м≥ж старими липами струмок холодноњ води, ¤кий вит≥кав з в≥ддаленого джерела, але з часом труби позатикались, а кошт≥в на в≥дновленн¤ не вистарчаЇ. ¬ монастирськ≥й б≥бл≥отец≥ знаходились численн≥ та ц≥нн≥ староруськ≥, а також польськ≥ та латинськ≥ друкован≥ книги та рукописи. ¬сього в каталоз≥ було 396 книг, найстарша хрон≥ка була з 1493 року. Ќа в≥ддал≥ четверть мил≥ в≥д монастир¤ на п≥вн≥ч, сто¤в б≥л¤ бровару на невелик≥й могил≥, високий кам'¤ний стовп, ув≥нчаний хрестом, ≥ поставлений зг≥дно легенди на тому м≥сц≥, де було вбито сина хана татарського гарматним вистр≥лом з п≥вн≥чноњ башн≥...

ћатер≥ал з ¬≥к≥пед≥њ Ч в≥льноњ енциклопед≥њ