ременець |
||||||
|
¬ ”крањн≥ чимало м≥сць, котр≥ приваблюють ун≥кальними памТ¤тками та чудовою природою, однак б≥льш≥сть ≥з них поки що нев≥дом≥ потенц≥йним туристам. —еред них Ц ≥ ременець. ѕро це м≥стечко та його героњв знають не так вже й багато украњнц≥в. ременець, або по-давньому Ђ ремТ¤нецьї, розташований м≥ж пагорбами ременецьких г≥р, ¤к≥ Ї залишками —арматського мор¤. ¬они зненацька виростають на п≥вденн≥й ¬олин≥ перед очима здивованих подорожн≥х серед чистоњ р≥внини, незалежно в≥д того, зв≥дки ви прибули Ц з “ернопол¤, ƒубна чи Ўумська. ѕ≥сл¤ будь-¤кого з цих м≥ст, ременець зачудовуЇ неспод≥ваною зм≥ною кл≥мату: ¤кщо в ременц≥ Ц сонце, за м≥стом Ц вже дощ, ≥ навпаки; температура пов≥тр¤ тут завжди вища, н≥ж на навколишн≥й територ≥њ. ј ще дивуЇ розм≥рен≥стю житт¤ кременчан, ¤к≥ вперто закидають своњ помешканн¤ поближче до сонц¤ й улюблених вершин.
ћ≥сто п≥д Ѕоною ременець Ц одне з найдавн≥ших в ”крањн≥ м≥ст, розпов≥даЇ науковий сп≥вроб≥тник ременецько-ѕочањвського ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника ћикола ¬≥нницький, з ¤ким ми спостер≥гаЇмо паломництво наречених до «амковоњ гори. ÷¤ гора Ц суц≥льний кам≥нь, скел¤, але час покрив њњ землею, травою ≥ л≥сом. ¬же в 9-10 стол≥тт≥ племена дул≥б≥в збудували тут ƒеревТ¤ну фортецю. ѕерша згадка про ременець датована 1227 роком. 400-метрову гору з мальовничими руњнами кременчани називають Ѕоною Ц за ≥менем власниц≥ колишнього замку, дружини польського корол¤ —иг≥змунда ѕершого, неапол≥танськоњ принцеси Ѕони —форци дТјрагони. Ѕона отримала замок ¤к вес≥льний подарунок ≥ прид≥л¤ла йому багато уваги. ўоправда, на в≥дстан≥. —вого часу замок не зм≥г уз¤ти штурмом Ѕатий, однак вз¤лиЕ козаки. ’итр≥стю, бо хтось ≥з сторож≥ таки в≥дкрив њм ворота неприступноњ фортец≥. ѓхн≥ побратими ≥ дос≥ лежать на гор≥ „ерч≥й. “ут, в Їдиному на ”крањн≥ м≥сц≥, збереглис¤ могили кобзар≥в з надгробками, витесаними у форм≥ бандур. ¬≥чн≥ й сущ≥ славетн≥ волин¤ни Ќе т≥льки Ѕона й „ерча гора мали б стати туристичною ћеккою у ременц≥. “ут знаходитьс¤ найстарший ≥ чи не найб≥льший в ”крањн≥ Їврейський цвинтар, на ≥нших старовинних цвинтар¤х Ц могили в≥домих вчених ≥ засновник≥в ременецького л≥цею та Ѕотан≥чного саду, ¤к≥ стали науковою й матер≥альною базою дл¤ створенн¤ ун≥верситету —в¤того ¬олодимира Ц нин≥ столичного ун≥верситету ≥мен≥ Ўевченка. “ут д≥ють 9 собор≥в ≥ монастир. ј б≥л¤ ƒ≥вочих скель бТЇ ц≥люще джерелоЕ тут воно, до реч≥, не одне. ременець Ц батьк≥вщина великого польського поета ёл≥уша —ловацького. Ќин≥ в будинку, де пройшли дит¤ч≥ роки ёл≥уша, розташован≥ б≥бл≥отека ≥ музей. “ут навчавс¤ п≥сл¤ школи великий осп≥вувач ¬олин≥ ”лас —амчук, знайомивс¤ з ботан≥кою краю ћикола ѕржевальський. Ќагадувати про них та багатьох ≥нших видатних кременчан вз¤вс¤ в≥домий волинський поет-п≥сн¤р ќлександр —мик, котрий створив у ременц≥ приватний будинок творчост≥. Ќин≥ мало не щотижн¤ в≥н проводить пленери дл¤ скульптор≥в, письменник≥в, художник≥в, фотомитц≥в. —порт ≥ туризм Ц майбутнЇ ременц¤ Е” ременц≥ захоплюЇ дух в≥дчутт¤ польоту в час≥. —ам≥ ж кременчани, мр≥ючи про створенн¤ туристичноњ ≥нфраструктури м≥ста, покладаютьс¤ на майбутнЇ: оновленн¤ спортивних споруд, можливо, у звТ¤зку з проведенн¤м ™вро-2012, каже ћикола ¬≥нницький. Ѕо ременець славитьс¤ спортивною ≥стор≥Їю: Ђ“рампл≥ни штучного покритт¤, тут був 90-метровий зимовий трампл≥н, а в 70-их роках проводилис¤ м≥жнародн≥ змаганн¤ з≥ стрибк≥в з трампл≥ну. ≤ взимку, ≥ вл≥тку Ц працювали 40-метровий, 25-, 90- ≥ стометровий трампл≥ни. Ќа √нилому озер≥ зараз збудована санна траса м≥жнародного значенн¤ Ц 1154 метри, Їдина в ”крањн≥Е ћожна було в≥дновити базу з≥ стрибк≥в з трампл≥ну Ц двоЇборство, але ќл≥мп≥йський ком≥тет чомусь бачить все по-≥ншомуЕї . Ќин≥ археологи розпочинають розкопки на «амков≥й гор≥. …мов≥рно, таки вдастьс¤ в≥днайти п≥дземн≥ ходи та докопатис¤ до дна таЇмничого замкового колод¤з¤. —проби, зроблен≥ упродовж стол≥ть, поки що були марними. јле дос≥ н≥хто не спростував легенду про те, що на 100-метров≥й глибин≥ п≥д замком захован≥ скарби королеви Ѕони. ћатер≥ал сайту " ременець:: сайт м≥ста" |
