|
Автор невідомий.
Свічник - "трійця". ХІХ
ст.
Дерево, різьблення.
Верховинський р-н |
Повна назва "Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та
Покуття імені отця Йосафата Кобринського".
Колекційні збірки установи нараховують понад 30000 експонатів, які
представляють собою цінні й рідкісні твори народного мистецтва
Гуцульського регіону Захiдної України. У фондовому збереженні
предмети трипільської культури, датовані III – IV тисячоліттям до
н.е.
Основний профіль музею – народне мистецтво гуцулів і покутян ХVІІ –
ХХ ст.
До експонатів цього періоду віднесено старовинні предмети
сакрального мистецтва, речі побутового вжитку. Серед майстерно
виготовлених творів – високовартісні художні вироби з дерева,
кераміки, тканини, шкіри, овечої вовни, кольорових металів, скла,
морських коралів...
Стаціонарну експозицію побудовано за пізнавальним принципом розвитку
і становлення регіонального мистецтва. Широко представлено барвисту
гаму одягового ансамблю горян, гуцульські прикраси з кольорових і
дорогоцінних металів, зброю опришківської доби, різблені шкатулки,
тарелі, боклаги... Всі ці вироби майстерно інкрустовані бісером,
металом, рогом гірських тварин та рідкісними породами деревини.
Внутрішня структура музею базується на 5-ти відділах, два з яких
працює на правах окремих одиниць у місті Косові та в Коломиї - музей
писанкового розпису, здебільшого знаний як Музей "Писанка".
Ремарка. Певною кількістю (близько 2000, серед яких є
також різноманітні предмети з Бойківщини) гуцульських художніх
витворів володіє Віденський музей народного мистецтва Австрії,
заснований у 1885 році Міхаелєм ГАБЕРЛАНДТОМ. Широке представлення
експозиції предметів з Гуцульського регіону відбулося 23 липня 1998
року в одній із філій австрійського національного музею – в Кітсе.
Для підготовки цієї виставки та наукового опису експонатів у Відень
було запрошено директора Коломийського музею Гуцульщини та Покуття
Ярославу ТКАЧУК, яка класифікувала чималу австрійську збірку і мала
слово на відкритті виставки.
Після Коломийського музею Гуцульщини та Львівського етнографічного
музею, Віденська установа посідає третє місце серед гуцульських
колекцій.
|
Єдина
у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для
збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала
візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.
Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під
час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею
розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники
В.Андрушко та М.Ясінський.
Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної
більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької,
Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки,
Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за
специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими
фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин
багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного
живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами.
Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і
реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому
тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських
писанок.
В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею
отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений
бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця,
а далі розписують як писанку.
В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми,
В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.
Матеріали з
сайту КОЛОМИЯ |