Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

Коломийський музей народного мистецтва

Гуцульщини і Покуття

Автор невідомий. Свічник - "трійця". ХІХ ст. Дерево, різьблення. Верховинський р-н

Автор невідомий.

Свічник - "трійця". ХІХ ст.

Дерево, різьблення.

Верховинський р-н

Повна назва "Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені отця Йосафата Кобринського".
Колекційні збірки установи нараховують понад 30000 експонатів, які представляють собою цінні й рідкісні твори народного мистецтва Гуцульського регіону Захiдної України. У фондовому збереженні предмети трипільської культури, датовані III – IV тисячоліттям до н.е.
Основний профіль музею – народне мистецтво гуцулів і покутян ХVІІ – ХХ ст.
До експонатів цього періоду віднесено старовинні предмети сакрального мистецтва, речі побутового вжитку. Серед майстерно виготовлених творів – високовартісні художні вироби з дерева, кераміки, тканини, шкіри, овечої вовни, кольорових металів, скла, морських коралів...
Стаціонарну експозицію побудовано за пізнавальним принципом розвитку і становлення регіонального мистецтва. Широко представлено барвисту гаму одягового ансамблю горян, гуцульські прикраси з кольорових і дорогоцінних металів, зброю опришківської доби, різблені шкатулки, тарелі, боклаги... Всі ці вироби майстерно інкрустовані бісером, металом, рогом гірських тварин та рідкісними породами деревини.
Внутрішня структура музею базується на 5-ти відділах, два з яких працює на правах окремих одиниць у місті Косові та в Коломиї - музей писанкового розпису, здебільшого знаний як Музей "Писанка".

Ремарка. Певною кількістю (близько 2000, серед яких є також різноманітні предмети з Бойківщини) гуцульських художніх витворів володіє Віденський музей народного мистецтва Австрії, заснований у 1885 році Міхаелєм ГАБЕРЛАНДТОМ. Широке представлення експозиції предметів з Гуцульського регіону відбулося 23 липня 1998 року в одній із філій австрійського національного музею – в Кітсе. Для підготовки цієї виставки та наукового опису експонатів у Відень було запрошено директора Коломийського музею Гуцульщини та Покуття Ярославу ТКАЧУК, яка класифікувала чималу австрійську збірку і мала слово на відкритті виставки.
Після Коломийського музею Гуцульщини та Львівського етнографічного музею, Віденська установа посідає третє місце серед гуцульських колекцій.

Коломийський музей "Писанка"

Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.
Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.
Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами.
Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.
В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.
В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.

Матеріали з сайту КОЛОМИЯ