Окопи (Борщівський район)

Око́пи (колишня назва Око́пи Свято́ї Трі́йці, пол. Okopy Świętej Trójcy) — село Борщівського району Тернопільської області. Підпорядковане Вигодській сільраді.

Населення — 557 осіб (2001).

Околиці Окопів — зона відпочинку, що належить до регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».

Розташування

Село розташоване на півострові, між річками Збруч та Дністер, на південному сході району на межі між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями.

Окопи є найсхіднішим населеним пунктом Тернопільської області.

Окопи (космічний знімок) Окопи.Кам'янецька брама Львівська брама. Село Окопи (колись Окопи Святої Трійці) Окопи.Костел

Окопи (космічний знімок)

Кам'янецька брама

Львівська брама Костел

Історія

Поблизу Окопів виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури і фракійського гальштату.

Замок, відомий в польській науковій літературі як Окопи Святої Трійці, побудований на місці давньоруського городища. Створювали цю твердиню коронний гетьман Речі Посполитої Станислав Ян Яблоновський та воєвода Київський Марцін Контський для блокування доріг, що вели до захопленого тоді турками Кам'янця.

25 березня 1692 р. Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці. 6 тижнів ціла армія насипала тут вали та будувала оборонні споруди. Вже на кінець жовтня будівництво було повністю завершене. Коронний гетьман С.Яблоновський назвав нову фортецю «Окопи Гори і Трійці — Блокада Кам'янця», згодом перейменував на «Окопи Святої Трійці». Креслення форту виконав М.Контський (зберігається у відділі рукописів ЛНБ). 1-й комендант фортеці — полковник М.Брант.

1693 гарнізон Окопів успішно воював із турецько-татарськими ордами; влітку того ж року відбив напад турецько-татарських військ під проводом Мустафа-аги.

1694 у Торуні (Польща) видали повість «Кам'янецька брама», присвячену форту.

У вересні 1699 в Окопах відбувся сейм.

1700 населений пункт отримав магдебургію з правом щотижневих торгів і двох річних ярмарків. Того ж року Польща повернула собі Кам'янець-Подільський, і стратегічне значення Окопів різко зменшилося. Через нестачу коштів фортеця почала занепадати. 1769 року, переслідуючи барських конфедератів, її взяли російські війська під проводом генерала Ізмайлова.

Після переходу Галичини під владу Габсбурґів 1783 Окопи відвідав австрійський імператор Йосиф ІІ.

До 1914 через Окопи пролягав кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною; від 1921 по р. Збруч пролягав кордон між СРСР і Польщею, по р. Дністер — з Румунією (2002, відновлено пам'ятний знак «Півень, що на три дер­жави піяв»; нині тут межа між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями).

В Окопах 27 лютого 1918 УСС на чолі з командантом О.Микиткою перейшли р. Збруч і вирушили в напрямку м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) на допомогу військам УНР.

У міжвоєнний період діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.

Пам'ятки

Збереглися дві брами: західна — Львівська і східна — Кам'янецька (реставровані 1905), залишки стіни дозорної вежі.

Костел

Є костел (1693), церква святої Трійці (1780, мурована), 2 каплички (2002 та 2004).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (кінець 1980-х), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера: працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, аптека, 2 торговельні заклади.

Персоналії: в Окопах народився єврейський релігійний реформатор Бешт (Баал-Шем-Тов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Hosted by uCoz