Сколевские Бескиды национальный природный парк |
Сколевские Бескиды. Панорама парка. Фото из Википедии. Автор Igor Luzhanov |
расположенный на территории Львовской области Украины. Парк охватывает бассейны рек Стрый и Опир, и занимает площадь 35 261 га, из которых 24 639,3 переданы парку в постоянное пользование. География. Парк расположен в пределах массива Сколевских Бескидов и занимает его северную часть. Абсолютные высоты на территории парка — от 600 до 1200 м. Преобладают ландшафтные комплексы крутосклонного эрозионного денудационного лесистого высокогорья. На юго-западе хребет Сколевских Бескидов граничит с хребтом Парашки, с наивысшей точкой (гора Парашка) 1268 м. Внутренняя часть Сколевских Бескидов граничит с Стыйско-Сянской верховиной.На территории парка на реке Великая Рика расположен водопад Гуркало; находится государственный историко-культурный заповедник «Тустань»; проводится ежегодный международный молодежный лагерь «Зелемин» (ММЛ «Зелемин»). История создания. Национальный парк «Сколевские Бескиды» создан Указом Президента Украины от 11 февраля 1999 года № 157 на базе Сколевского лесного заказника общегосударственного значения (создан в 1983 г. с целью охраны коренных пихтово-буковых и буковых лесов) и части территории ландшафтного заказника общегосударственного значения «Зелемень» и ландшафтного заказника местного значения «Майдан», а также заповедных урочищ «Дубинское», «Сопит», «Журавлиное».Материал из Википедии — свободной энциклопедии |
Місця, які слід відвідати |
Тустань
Природний oб'єкт, що має наукову, естетичну, рекреаційну та
історико-культурну цінність. У XIII ст. тут проходив трансконтинентальний (так званий шовковий) шлях з Китаю в Португалію. Тустань, що стояла на цьому шляху, була одним з основних пунктів торгівлі галицькою сіллю. Археологічні дані та писемні документи свідчать, що Тустань виконувала роль митниці з IX до середини XV століть. Урицькі скелі, на яких містилася наскельна фортеця, є рідкісним пам’ятним об’єктом, де поєднуються природа з історією, археологією і культурою. Комплекс пісковиків і прилегла до них територія служить базою геологічних, палеозоологічних, флористичних і ліхенологічних спостережень та наукових досліджень. |
Водоспад на річці Кам’янка. За кілька кілометрів від села Дубина тече лісом річка Кам’янка, плине вимитим у гірській породі руслом із мальовничим водоспадом – дивовижною пам’яткою природи, яка захоплює і зачаровує своєю красою. Вище по руслу трапляються ще декілька водоспадів, але цей – найкрасивіший. Тут вода широкою завісою спадає з шестиметрової висоти на кам’яні брили, що в хаотичному безладді нагромадились внизу. Це місце користується великою популярністю серед краєзнавців і туристів; в літню спеку вода тут прохолодна і, якщо скупатися, надає неповторної бадьорості та наповнює тіло енергією. |
Парашка
Назву гори Парашка пов’язують з ім’ям дочки князя Святослава, яка
хотіла втекти від убивць Святополка і сховалась на вершині гори біля
Сколього. Однак і там не минула її смерть: дівчина загинула від меча,
а народ назвав гору її ім’ям – Парашка. Гора Парашка є найпопулярнішою височиною серед туристів – звідси можна побачити мальовничі краєвиди, які вражають своєю красою. Геологічні породи, якими складена гора, – м’які, легко піддаються вивітрюванню, тому вершина має заокруглену форму. Цікавими є й рослинні угруповання г. Парашки, так на полонині зростають червонокнижні види, зокрема представники родини зозулинцевих. |
Джерела мінеральних вод Унікальні природні умови Сколівських Бескидів, як і Сколівщини в цілому, доповнюються значною кількістю джерел підземних екологічно чистих вод різноманітних типів (питних і мінеральних). Деякі з виявлених родовищ і джерел мінеральних вод добре відомі й використовуються, але більша їх частина тільки зафіксована і потребує більш детального геологічного та бальнеологічного вивчення з метою оцінки можливостей їх практичного використання.
Матеріал і фото офіційного сайту НПП «Соколівські Бескиди» |