—олотвино

Cолотвино (—олотвин, кол. јкнаслатина. —латинськ≥ ƒоли), селище м≥ського типу “¤ч≥вського району «акарпатськоњ област≥, положене в ћармароськ≥й котловин≥ на правому берез≥ “иси, 8 900 меш. (2004) Ч румуни, угорц≥ й украњнц≥. «аснована у 13 ст.; видобуток сол≥ ще з римських час≥в, систематичний Ч з другоњ половини 18 ст. «а јвстро-”горщини —олотвинська сол¤на рудн¤ складалас¤ з 8 шахт, п≥зн≥ше д≥¤ли три. «апаси сол≥ Ч 30 млн тон, р≥чний видобуток 1970 Ч 451 000 (10 % продукц≥њ ”–—–; 1960 Ч 326000) т.; головна продукц≥¤: с≥ль кухонна у пакунках, с≥ль йодова, с≥ль-лизунець, с≥ль у брикетах. ¬ околиц¤х —олотвина городище з 2-1 ст. до н. е.

—елище —олотвино знаходитьс¤ м≥ж –аховом та “¤чевом (траса –03).¬ —олотвино Ї ще ориг≥нальний музей солекоп≥в.

—олотвино. ѕокинута шахта заповнена водою

—олотвино.—олене озеро. √ори на задньому план≥ - вже –умун≥¤.

ѕокинута шахта заповнена водою

—олене озеро. √ори на задньому план≥ - вже –умун≥¤.

 

 оротко про ≥стор≥ю

¬и¤вл¤Їтьс¤, що с≥ль в ц≥й м≥сцевост≥ добувалась ще за час≥в завоюванн¤ ƒак≥њ римським ≥мператором “ро¤ном (≤≤ ст. н. е.). ¬ де¤ких шахтах були знайден≥ римськ≥ монети ≤≤ -IV стол≥ть н. е. ѕерша письмова згадка про —олотвино/—олотвину датуЇтьс¤ XIV стол≥тт¤м. ¬ грамот≥ угорського корол¤ ¬ладислава згадуЇтьс¤ що 1360 роц≥ молдавський/волоський воЇвода ƒрагуш одержав у своЇ волод≥нн¤ дек≥лька с≥л ћарамогрощини, в тому числ≥ й —олотвино.[ред.]≤нш≥ про[ ѕерша письмова згадка про —олотвино/—олотвину датуЇтьс¤ XIV стол≥тт¤м. ¬ грамот≥ угорського корол¤ ¬ладислава згадуЇтьс¤ що 1360 роц≥ молдавський/волоський воЇвода ƒрагуш одержав у своЇ волод≥нн¤ дек≥лька с≥л ћарамогрощини, в тому числ≥ й —олотвино.

—олотвино.Ћетнее утро в —олотвино

Ћетнее утро в —олотвино

ото с сайта www.photo.uzhgorod.ua

≤нш≥ про

Ђ≤стор≥¤ м≥ст та с≥л, «акарпатська областьї пише:

Ђ—ол¤н≥ шахти того часу були найц≥нн≥шим скарбом краю ≥ давали найб≥льш≥ доходи угорському ур¤дов≥. ¬ сол¤них копальн¤х кр≥м закр≥пачених сел¤н працювали також засуджен≥ на каторгу сел¤ни-кр≥паки з навколишн≥х с≥л. ∆итт¤ солекоп≥в значною м≥рою залежало в≥д розвитку способ≥в добуванн¤ сол≥. Ќайдавн≥шим ≥ найприм≥тивн≥шим способом було копанн¤ ступ≥нчатих ¤м глибиною до 20 метр≥в. ѕ≥зн≥ше копали конусопод≥бн≥ ¤ми, або т.зв. чортов≥ ¤ми. ¬они були глибиною до 140Ч150 метр≥в. —пускалис¤ роб≥тники у так≥ ¤ми по зв'¤заних драбинах, а с≥ль п≥дн≥мали в с≥тках, сплетених з мотузок або в буйвол¤чих шк≥рах. ÷ей прим≥тивний спос≥б добуванн¤ сол≥ ≥снував прот¤гом усього середньов≥чч¤. ”мови прац≥ були важкими. ƒобуванн¤ сол≥ у XVI Ч перш≥й половин≥ XVII стол≥тт¤ зд≥йснювалос¤ теж прим≥тивними засобами. ќсновними знар¤дд¤ми прац≥ солекопа були: молот, чекан, клин, кайло, лопата, тачка, ноша ≥ м≥шок.ї

Ђ«амки ѕ≥дкарпатськоњ –усиї

ўе ц≥кава ≥нформац≥¤ про солекопн≥, Ї в книз≥ Ђ«амки ѕ≥дкарпатськоњ –усиї:

—олотвино.ѕ≥дземне в≥дд≥ленн¤ алерголог≥чноњ л≥карн≥

ѕ≥дземне в≥дд≥ленн¤ алерголог≥чноњ л≥карн≥

Ђ¬ 1498 роц≥ в ≥стор≥њ ћарамороша сталась ц≥кава под≥¤ Ч страйк солекоп≥в.  ороль ¬ладислав ≤≤ ягелон змушений був назначити солекопам тверду плату й пенс≥ю вдовам загиблих. «а кожн≥ 5 добутих куск≥в кам≥нноњ сол≥ шахтар≥ отримували 5 динар≥в; дл¤ куп≥вл≥ одеж≥ вони отримували 100 куск≥в кам≥нноњ сол≥ в р≥к, а також зв≥льн¤лись в≥д ц≥лого р¤ду корол≥вських податей. —олекопи мали право вибирати свого старосту й радник≥в, в чому вони прир≥внювались до прав горожан.  р≥м того, њм були призначен≥ додатков≥ надбавки на –≥здво, ѕасху й ≥нш≥ св¤та. Ќаприклад, мараморошським солекопам корол≥вськ≥ чиновники прот¤гом одного року передали 4 д≥жки вина, 4 вола й 400 хл≥бин. —тарости отримували кожний р≥к 500 куск≥в сол≥. јле жад≥бн≥ чиновники нер≥дко привласнювали соб≥ те, що належало солекопам.  оли зловживанн¤ чиновник≥в доходило до краю, солекопи в знак протесту перестали працювати й покинули —олотвино. –удники затихли, а це вело до великих збитк≥в дл¤ казни. ѕ≥сл¤ тривалих переговор≥в, ¤к≥ в≥дбулис¤ в “¤чев≥, був заключний догов≥р. «г≥дно ¤кого бургграф (кастел¤н) ’устського замку разом з корол≥вським ≥шаном (жупаном) ћарамороша зобов'¤зувались не карати шахтар≥в за припиненн¤ роботи, а в майбутньому строго ритримуватись вс≥х прав шахтар≥в. —тарости й радники вс≥х п'¤ти коронних м≥ст звернулись до шахтар≥в з проханн¤м приступити до роботи. “ак зак≥нчилась перший страйк шахтар≥в ћараморошських сол¤них копалень, ¤ким, можливо, взагал≥ був першим виступом роб≥тник≥в ÷ентральноњ ™вропи в захист своњх прав.ї

ћатер≥ал з ¬≥к≥пед≥њ Ч в≥льноњ енциклопед≥њ.

Hosted by uCoz