Теребовля

Перша письмова згадка про Теребовлю – 1097 р. (Іпатіївський літопис).

У 2 пол. Х ст. землі над Сяном, верхнім Дністром та його притоками увійшли до складу Київської Русі. З поділом Русі тут утворились удільні князівства синів Ростислава Володимировича. У Теребовлі князював Василько.

У ХІІ ст.. Теребовля була значним політичним та культурним осередком. Коли Теребовлянським князем став Володимирко Володаревич, він об’єднав Перемишлянське, Звенигородське, Галицьке і Теребовлянське князівства і зробив столицею Галич. Після смерті у 1205 р. видатного князя Романа Мстиславовича розпалася Галицько-Волинська держава, й Теребовлянське князівство знов відокремилося.

У 1241 р. місто знищено монголо-татарами.

У 1349 р. після захоплення Галичини Польщею Теребовль став королівським містом. У 1360 р. тут побудували замок, а у 1389 р. Владислав Ягайло надав місту магдебурзького права. Між 1415 та 1420 рр. король надав Бартошеві з Теребовлі, який відзначився в Грюнвальдській битві, привілеї на заснування нового міста по той бік Гнізни. Після утворення Руського воєводства Теребовля стала центром повіту Галицької землі.

Татарські напади XV – поч. XVI ст. загальмували розвиток міста, однак з середини XVI ст. місто поступово зростає. У 2 пол. XVI – поч. XVIІ ст. місто потерпає від постійних татарських нападів.

У 1632 р. за старости Олександра Багабана у Теребовлі завершено будівництво нового мурованого замку, руїни якого залишилися до нашого часу.

У 1675 р. Теребовлянський замок опиняється в центрі польсько-турецької війни.

У 1772 р. Теребовлянщина, як і вся Східна Галичина, відійшла до Австрії. Місто стало повітовим містечком Тернопільського циркулу.

У 1809 р. під час російсько-французької війни росіяни зайняли Галичину. Велика частина сучасної Тернопільщини, у тому числі й Теребовля, на декілька років увійшли до складу Російської імперії під назвою Теребовлянський край. У 1815 р. Віденський конгрес віддав Тернопільський край Австрії. Під час І Світової війни Теребовлянщина перебувала під російською окупацією. У 1920 році відійшла до Польщі. З 1939 р. – у складі СРСР.

Зараз Теребовля – райцентр. Кількість мешканців – 13,7 тис.

Матеріал сайту "Мандруємо Україною"

Теребовля. Замок, 1631 р.

Фото ıɯnlıl/LiluMi на Яндекс.Фотках	Теребовля.Замок. Фото andy-babubudulivejournal.com	Теребовля. Замок. Залишки монументу Анні-Дороті Хржановській. Фото andy-babubudulivejournal.com

Споруджений на труднодоступній горі над річкою, на місці городища XI ст. Стіни замку досягали 4-5 м товщини.

Після спорудження замку Теребовля була захоплена Польщею й увійшла до числа її прикордонних укріплень. В липні 1594 р. легендарний селянський ватажок Северин Наливайко (уродженець недалекого Гусятина) з великим загоном козаків вступив до Теребовлі та оволодів фортецею. За часів визвольної війни 1648-54 рр. місто стало одним з центрів боротьби проти польського панування на галицькому Поділлі. Відчуло спустошливих напаів татарських і турецьких завойовників.

Під час останньої турецької навали 1688 року замок було зруйновано і його більше не відбудовували. Збереглися лише руїни. Теребовля. Замок, 1631 р.

Споруджений на труднодоступній горі над річкою, на місці городища XI ст. Стіни замку досягали 4-5 м товщини.

Після спорудження замку Теребовля була захоплена Польщею й увійшла до числа її прикордонних укріплень. В липні 1594 р. легендарний селянський ватажок Северин Наливайко (уродженець недалекого Гусятина) з великим загоном козаків вступив до Теребовлі та оволодів фортецею. За часів визвольної війни 1648-54 рр. місто стало одним з центрів боротьби проти польського панування на галицькому Поділлі. Відчуло спустошливих напаів татарських і турецьких завойовників.

Під час останньої турецької навали 1688 року замок було зруйновано і його більше не відбудовували. Збереглися лише руїни.

Матеріал з сайту Клименко Сергія