¬ертеба (печера)

ѕечера ¬ертеба ѕечера ¬ертеба ѕечера ¬ертеба
     

Ц г≥псова печера на “ерноп≥льщин≥ (”крањна), розташована неподал≥к в≥д села Ѕ≥льче-«олоте. √еолог≥чна й археолог≥чна пам'¤тка загальнодержавного значенн¤.

–озташована на л≥вому берез≥ р≥чки —ерет за 2 км на п≥вн≥чний зах≥д в≥д села Ѕ≥льче-«олоте Ѕорщ≥вського району “ерноп≥льськоњ област≥. ќголошена об'Їктом природного-запов≥дного фонду розпор¤дженн¤м –ћ ”–—– в≥д 2 серпн¤ 1971 є 61-р. ѕеребуваЇ у в≥данн≥ Ѕ≥льче-«олотецькоњ с≥льради.

¬ертеба Ч одна з найб≥льших у ™вроп≥ печер, довжина њњ п≥дземних ход≥в Ч 7820 м.

Ќазва печери походить в≥д давньослов'¤нського Ђвертепї Ч печера, ¤руга.

ѕечера складаЇтьс¤ з широких галерей, розд≥лених вузькими перемичками. —т≥нки гладк≥ й темн≥, на склеп≥нн¤х Ч карбонатн≥ нат≥чн≥ утворенн¤ у вигл¤д≥ к≥рок, р≥дше Ч невеликих сталактит≥в (Ђбочкиї, аномальноњ будови сталагм≥ти, Ђм≥с¤чне молокої). —еред≠ньор≥чна т-ра у печер≥ 9-10∞ при в≥днос. воло≠гост≥ 92-100%.

” XIX ст. тут було знайдено понад 300 ц≥лих посудин, б≥льш ¤к 35 тис¤ч глин¤них ≥ керам≥чних фрагмент≥в, майже 120 людських ф≥гурок, 200 знар¤дь ≥з к≥сток та рог≥в, 300 вироб≥в з к≥сток ≥ каменю. ¬се це Ч зразки прадавньоњ “рип≥льськоњ культури[1].

«най≠ден≥ у ¬ербет≥ археолог≥чн≥ матер≥али збер≥гаютьс¤ у музе¤х Ѕор≠щева, ¬аршави, ¬≥дн¤,  ракова, Ћьвова, “ернопол¤. –езультати попередн≥х ≥ сучасних розкопок св≥д≠чать про функц≥ональне призначенн¤ печери: ба≠гато людей перебувало в н≥й прот¤гом нетрива≠лого часу в критичних ситуац≥¤х, у пер≥од зов≠н≥шньоњ небезпеки.

¬ертебу ви¤вили 1708, згодом вх≥д засипали. 1820 його знову в≥дкрили ≥ проникли в печеру.

ѕерше археолог≥чне обстеженн¤ ¬ертеби зробили 1876 ј.  ≥ркор ≥ —.  оз≥бродський. 1890 прово≠дили досл≥дженн¤ √. ќссовський ≥ Ћ. —апЇга; во≠ни ви¤вили сл≥ди перебуванн¤ давн≥х людей, крем'¤н≥ знар¤дд¤ прац≥, залишки посуду, м≥дн≥ реч≥ тощо.

1898-1907 Ч археолог≥чн≥ розкопки про≠довжив ¬. ƒеметрикевич, вл≥тку 1914 Ч я. „екановський ≥ я. ѕастернак. Ѕуло знайдено реч≥ трип≥льськоњ культури, посуд л≥н≥йно-стр≥чковоњ керам≥ки, нов≥ матер≥али енеол≥тичноњ доби.

„ерез наукову варт≥сть археолог≥чних знах≥док ¬ербета отримала тод≥ назву ЂЌаддн≥стр¤нська ѕомпе¤ї. 1928 ц≥нний археолог≥чний та антрополог≥чний матер≥ал, зокрема трип≥ль≠ськоњ культури, ви¤вив у печер≥ ќлег  андиба-ќльжич.

1956 розкопки у печер≥ зд≥йснив ≤. —вЇшн≥ков.

1963-1967 група терноп≥льських спелеолог≥в п≥д кер≥вництвом ¬. –адз≥Ївського виконала топограф≥чну зйомку п≥дземного лаб≥ринту.

¬≥д 1995 печеру комплексно обстежуЇ археолог≥чна експедиц≥¤ Ѕорщ≥вського краЇзнавчого музею.

ћатер≥ал з ¬≥к≥пед≥њ Ч в≥льноњ енциклопед≥њ.

 

Hosted by uCoz