автор: Ћ≥д≥¤  орсун, Ќью-…орк. —пец≥ально дл¤ Ђ„ас ≥ ѕод≥њї

ѕродовжую розпов≥дь про моњ зустр≥ч≥ з людьми, ¤к≥ твор¤ть житт¤, п≥д час моњх в≥дв≥дин  иЇва восени 2008 року. ” є 42 номер≥ часопису "„ас ≥ под≥њ" розпов≥далос¤ про л≥дера руху ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥ ки¤нина ћиколу ѕодрезана. —ьогодн≥ - розпов≥дь про клуб "—п≥вуча родина", ¤кий майже 15 рок≥в д≥Ї при  ињвському м≥ському Ѕудинку вчител¤. ≤н≥ц≥атором його створенн¤, головним орган≥затором численних мистецьких ≥ благод≥йних акц≥й, ведучою б≥льшост≥ зас≥дань незм≥нно залишаЇтьс¤ √алина ћихайл≥вна Ћакт≥онова - доктор педагог≥чних наук, «аслужений прац≥вник осв≥ти ”крањни, старший науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту педагог≥чноњ осв≥ти ≥ осв≥ти дорослих јкадем≥њ педагог≥чних наук ”крањни. ƒл¤ нењ та "њњ команди" клуб став не т≥льки захопленн¤м, забавкою, хоб≥, а часткою житт¤ тривал≥стю у 15 рок≥в.

ўо таке 15 рок≥в дл¤ клубу? ¬продовж одного лише творчого сезону це проведенн¤ восьми-дес¤ти мистецьких програм, кожна з ¤ких з≥брала ¤к м≥н≥мум 200 гл¤дач≥в. ќтже, к≥льк≥сн≥ показники 15-р≥чного ≥снуванн¤ - це б≥л¤ 100 р≥зноман≥тних клубних заход≥в, понад 20 тис¤ч гл¤дач≥в ≥ слухач≥в. јле насправд≥ њх набагато б≥льше завд¤ки вињзним концертам, циклу рад≥опередач, телепрограм.

Ќедарма св≥й творчий сезон щор≥чно клуб розпочинаЇ, зазвичай, 30 вересн¤ - у день ¬≥ри, Ќад≥њ та Ћюбов≥. –озмова про в≥чн≥ ц≥нност≥, творче ставленн¤ до житт¤, милосерд¤, благод≥йн≥сть, нац≥ональну культурну спадщину триваЇ. ≤ ц¤ розмова в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки словами, але й музикою, конкретними життЇвими прикладами, ставленн¤м до гл¤дач≥в, творчими здобутками клубу, серед ¤ких видан≥ книжки, ауд≥оальбоми, концертн≥ програми, що, починаючи з ≥дењ та назви, дивують, захоплюють.

—п≥льно з тижневиком "ƒзеркало тижн¤" вже майже дес¤ть рок≥в щор≥чно вручаЇтьс¤ прем≥¤ "«а прагненн¤ до милосерд¤". —еред лауреат≥в - л≥кар≥, журнал≥сти, студенти, матер≥-виховательки дит¤чих будинк≥в с≥мейного типу, молод≥ люди, ¤к≥ т≥льки стають на шл¤х благочинноњ д≥¤льност≥. —права не в прем≥альних коштах, а йдетьс¤ про њњ соц≥альний престиж.

Ќа благод≥йних мистецьких акц≥¤х клубу збиралис¤ кошти дл¤ дит¤чого притулку, п≥дтримки обдарованих д≥тей. Ќезважаючи на те, що часи зм≥нюютьс¤,  лубу вдаЇтьс¤ проводити своњ заходи безкоштовно, що св≥дчить про його авторитет та особлив≥ ¤кост≥ орган≥затор≥в. ћолодь та пенс≥онери, ¤к≥ не можуть дозволити соб≥ витрати на театр, концерти, отримують шанс на культурний розвиток. —еред шанувальник≥в "—п≥вучоњ родини" Ї вимоглив≥ гл¤дач≥, ¤к≥ ц≥нують саме щир≥сть, шл¤хетн≥сть, ориг≥нальн≥сть клубних програм, особливу атмосферу його зас≥дань. Ѕез сумн≥ву, важливо те, що Ѕудинок учител¤ безкоштовно надаЇ прим≥щенн¤ ≥ техн≥чну п≥дтримку. јле кожна програма передбачаЇ запрошенн¤ митц≥в та аматор≥в, видрукуванн¤ запрошень, вир≥шенн¤ багатьох ≥нших орган≥зац≥йних питань. ѕ≥д час в≥дв≥дин  лубу автор стала св≥дком телефонного розмови м≥ж прац≥вником Ѕудинку вчител¤ та пост≥йною, ¤ка просила обов'¤зково залишити њй запрошенн¤. ≤ так≥ зверненн¤ Ї типовими!

ћене, ¤к кер≥вника м≥ського молод≥жного дискус≥йного клубу "≈врика", ¤кий був в≥домий у столиц≥ та ”крањн≥ у 70-80 роках роках минулого стол≥тт¤ зац≥кавило, ¤к можна у нових умовах в≥льного ринку продовжити традиц≥њ клубноњ д≥¤льност≥ та реал≥зувати ≥дею творити люд¤м добро ≥ що Ї руш≥йною силою дл¤ њњ виконавц≥в? ј ще, ¤к≥ теми (проекти - зг≥дно з сучасною терм≥нолог≥Їю) пропонуЇ "—п≥вуча родина" своњм шанувальникам? Ќа поставлен≥ запитанн¤ √алина Ћакт≥онова в≥дпов≥ла:

- "¬аша "≈врика", наша "—п≥вуча родина"- це з розр¤ду захоплень, тобто це те, що ми робимо не за грош≥, не тому, що маЇмо робити, а тому, що це нам ц≥каво, це дл¤ нас важливо. ўо це? ћабуть, та сама "еврика!", тобто "знайшов!". ћожна говорити про знах≥дки чи в≥дкритт¤ р≥зних р≥вн≥в: знанн¤, люди, почутт¤, фокус баченн¤, в≥д ¤кого багато залежить. як виник клуб, запитуЇте? 1994 р≥к був проголошений ќрган≥зац≥Їю ќб'Їднаних Ќац≥й ћ≥жнародним роком с≥м'њ. ћен≥ спало на думку провести конкурс п≥сенних с≥мейних гурт≥в п≥сл¤ того, ¤к ¤ в≥дв≥дала концерт тр≥о ћаренич≥в на сцен≥ ѕалацу культури "”крањна". Ќа теренах —–—– цей с≥мейний гурт ≥з задоволенн¤м слухали представники ус≥х нац≥ональних республ≥к. ћаренич≥ були одним ≥з бренд≥в, ¤к сказали б сьогодн≥, ”крањни, украњнськоњ культури, украњнськоњ душ≥. —аме на тому концерт≥ прийшло усв≥домленн¤, що сп≥вуча родина може найкраще презентувати нац≥ональн≥ с≥мейн≥ традиц≥њ, ¤к≥ варто в≥дроджувати, не втрачати. Ќам вдалос¤ орган≥зувати перший м≥ський конкурс, що отримав назву "—п≥вуча родина". …ого неоч≥куваним результатом й стало створенн¤ однойменного клубу п≥д дахом  ињвського м≥ського Ѕудинку вчител¤. ѕерш≥ зас≥данн¤ мали суто камерний характер: такий соб≥ модерний салон з 20-40 "д≥йовими особами" з числа учасник≥в конкурсу, ¤к≥ об'Їдналис¤ за ≥нтересами.

„лен клубу јркад≥й √олубицький

јле поступово коло учасник≥в ≥ слухач≥в ставало все ширшим. ќстанн≥ дес¤ть рок≥в наш≥ зас≥данн¤ в≥дбуваютьс¤ у великому к≥но-концертному зал≥ ≥ збирають аудитор≥ю, серед ¤коњ значна частина Ї нашими пост≥йними шанувальниками. ” клуб≥ виступали так≥ в≥дом≥ митц≥, ¤к народн≥ артисти ”крањни ѕавло ƒворський, ¬алентина —тепова, јнатол≥й ћатв≥йчук, ™вген ѕаперний. Ќам вдавалос¤ влаштовувати велик≥ ≥мпрези на сцен≥ Ќац≥онального украњнського драматичного театру ≥мен≥ ≤вана ‘ранка чи в ”крањнському дом≥. ¬ажливо й те, що концертн≥ програми дають можлив≥сть познайомитис¤ з виконавц¤ми р≥зних жанр≥в - класичноњ музики, романсу, джазу, фольклору, сп≥ваноњ поез≥њ, а ≥нколи - це синтез музики ≥ живопису чи експериментальна балетна постановка.

–≥зноман≥тн≥сть зовс≥м не означаЇ розпорошен≥сть, в≥дсутн≥сть ц≥л≥сност≥. Ќавпаки, ф≥лософ≥¤ клубу в тому, щоб демонструвати, пропагувати конкретними прикладами творче ставленн¤ до житт¤; об'Їднувати людей, ¤к≥ под≥л¤ють ц≥нн≥сть життЇтворчост≥; спри¤ти, щоб коло "—п≥вучоњ родини" ширшало. «овс≥м не випадково у своњх абонементах ми занотовуЇмо, що чекаЇмо у своЇмо кол≥ ус≥х, хто прагне почути мелод≥ю свого серц¤, творити своЇ житт¤, ¤к п≥сню.

–ад≥Їмо з того, що саме завд¤ки "—п≥вуч≥й родин≥" в≥дбулос¤ становленн¤ й розвиток дуету сестер √алини та Ћюдмили “урчак, ¤к≥ стали переможц¤ми нашого першого конкурсу ≥ певною м≥рою вsзит≥вкою клубу. —аме завд¤ки клубу з'¤вивс¤ перший ауд≥оальбом "“иха вода", в ¤кому Ћюдмила ≥ √алина з≥брали п≥сн≥ на музику ≤гор¤ ѕоклада. —естри “урчак концертували ”крањною та поза њњ межами, готували нов≥ програми, завоювували нов≥ титули на п≥сенних фестивал¤х ≥ конкурсах. ѕ≥сенна складова в њхньому житт≥ пост≥йно присутн¤, незважаючи на те, що њхн≥ профес≥њ не пов'¤зан≥ з п≥снею. ” цьому роц≥ дует в≥дсв¤ткував своЇ 15-р≥чч¤, п≥дготувавши нову программу ≥ ауд≥оальбом "ћи - сестри".

 луб п≥дтримав ≥ в≥домий нин≥ дует —ерг≥¤ ћороза та ≤гор¤ якубовського.

ћен≥ здаЇтьс¤ важливим те, що у рамках клубу в≥дбуваютьс¤ ориг≥нальн≥ програми, що стають важливими культурними проектами. Ќаприклад, програма, що мала назву "«а куртиною часу" ("куртина" - зав≥са, ¤ка в≥докремлюЇ сцену в≥д лаштунк≥в), автором ≥ ведучою ¤коњ стала музикознавець, професор Ќац≥ональноњ музичноњ академ≥њ ¬алентина  узик, започаткувала традиц≥ю. ћи ставимо перед собою завданн¤ висв≥тлити малов≥дом≥ стор≥нки украњнськоњ культури, згадати те ≥ тих, хто з певних причин нев≥домий перес≥чним украњнц¤м. Ќаприклад, програма "—п≥вучий р≥д „убинських" познайомила не т≥льки з ѕавлом ѕлатоновичем, ¤кий став автором г≥мну ”крањни, але ≥ з його правнуком - ¬олодимиром „убинським - автором сл≥в ≥ музики "ћаршу  ѕ≤" (  ињвського ѕол≥техн≥чного ≤нституту), ¤кий був ¤скравою особ≥ст≥стю, душею хорового колективу цього вузу.

ўе одн≥Їю родзинкою Ї наш цикл "–≥здв¤н≥ зустр≥ч≥", коли у рамках концертноњ програми, виступають хоров≥ колективи р≥зних рел≥г≥йних конфес≥й. ” минулому творчому сезон≥ веч≥р був присв¤чений 100-л≥ттю композитора ≥ св¤щенника  ирила —теценка. ¬≥н надав змогу не т≥льки поринути у минуле, доторкнутис¤ до славетноњ постат≥ украњнського митц¤ св≥тового значенн¤, але й в≥дчути важлив≥сть злагоди, зрозум≥ти ц≥нн≥сть духовноњ музики, справжнього мистецтва, культури.

≤нший проект, ¤кий ми ц≥нуЇмо, називаЇтьс¤ "ƒорога до батьк≥вськоњ хати". ¬≥н передбачаЇ вињзд з концертами-зустр≥чами до села чи м≥ста, де народилис¤ члени клубу. я - ки¤нка ≥, чесно кажучи, досить довго не розум≥ла, що  ињв - це столиц¤, але зовс≥м не ”крањна. ƒл¤ того, щоб зрозум≥ти, що таке крањна, де ти живеш, дуже корисно побувати у м≥сц¤х, де творилас¤ культура й ≥стор≥¤. ѕерша наша дорога до батьк≥вськоњ хати прол¤гла на батьк≥вщину заслуженого артиста ”крањни ќлега ƒзюби. —ьогодн≥ в≥н живе у ’арков≥, а народивс¤ на ’мельниччин≥, у —таро- ост¤нтинов≥. ” м≥сцев≥й школ≥ на концертн≥й програм≥ ќлега ƒзюби люди тепло в≥тали свого земл¤ка, рад≥ли зустр≥ч≥ з ним. ¬≥н унаочнював життЇвий усп≥х, що, на мою думку, особливо важливо дл¤ молод≥.

" ињв без околиць" - це ще один проект. «розум≥ло, культурне житт¤ вируЇ у центр≥  иЇва з його театрами, концертними залами, музе¤ми. јле так зван≥ спальн≥ масиви не мають бути околиц¤ми, в≥д≥рваними в≥д культури.

Ќе так вже й важко околиц≥ перетворитис¤ на культурний осередок столиц≥, адже саме тут жили й живуть представники творчоњ ≥нтел≥генц≥њ, аматори. “ак, ми провели, наприклад, веч≥р, присв¤чений поетес≥ Ћюбов≥ «абашти в њњ р≥дн≥й  онче-«асп≥. «вучали в≥рш≥, п≥сн≥ на њњ слова. —еред слухач≥в - родич≥ «абашти, сучасн≥ мешканц≥ в≥домого курортного передм≥ст¤. Ѕагато з них вперше д≥зналис¤, що видатна поетеса, ¤ка ув≥йшла в ≥стор≥ю украњнськоњ л≥тератури, - њхн¤ земл¤чка. ј серед виконавц≥в була онука Ћюбов≥ «абашти...

¬продовж останн≥х рок≥в ми провели низку програм, присв¤чених творчост≥ в≥домих митц≥в рад¤нського пер≥оду, ¤к≥ за м≥сцем народженн¤ чи походженн¤м пов'¤зан≥ з ”крањною. —еред таких постатей - славетний оперний сп≥вак ≤ван —еменович  озловський, ¤кий народивс¤ у сел≥ ћар'¤н≥вка  ињвськоњ област≥, ≥ саме там, на батьк≥вщин≥, за його ≥н≥ц≥ативою з'¤вилас¤ музична школа, хоровий коллектив, а зараз ≥снуЇ музей, ÷ентр естетичного вихованн¤ молод≥, що носить ≥м'¤ сп≥вака.  лавд≥¤ Ўульженко народилас¤ й виросла у ’арков≥. —аме у цьому ж м≥ст≥, у тому ж театр≥, де зробила перш≥ кроки ¤к естрадна сп≥вачка Ўульженко, згодом в≥дбувалос¤ творче становленн¤ й ћарка Ѕернеса. ј його дит¤ч≥ роки пройшли у Ќ≥жин≥ „ерн≥г≥вськоњ обл.

—еред наших традиц≥йних програм - "ѕрилет≥ла ласт≥вка", "ћолод≥ голоси". ÷е завжди рад≥сн≥ програми, тому що ми зустр≥чаЇмос¤ з обдарованими д≥тьми - нашим майбутн≥м. –ад≥сно спостер≥гати за особист≥сним, за профес≥йним зростанн¤м наших колишн≥х учасник≥в "дит¤чих програм". Ќаприклад, семир≥чною д≥вчинкою вперше виступила на зас≥данн≥ клубу обдарована ёл¤  опилова, а зараз вона зак≥нчуЇ  ињвську нац≥ональну музичну академ≥ю по классу фортеп≥ано. «найомство з юним композитором ¬≥тал≥Їм  и¤ницею в≥дбулос¤ тод≥, коли в≥н навчавс¤ у 7-му клас≥, а сьогодн≥ в≥н навчаЇтьс¤ на 2-му курс≥ музичноњ академ≥њ, маЇ доробок симфон≥чних твор≥в, л≥ричних п≥сень. ќдним з його сп≥вавтор≥в по п≥сенн≥й творчост≥ - поет ёр≥й “итов. ÷ей талановитий 24-л≥тн≥й юнак маЇ уже низку поетичних зб≥рок, а в≥рш≥ своњ набираЇ... носом, тому що Ї ≥нвал≥дом з дитинства. ћама у пр¤мому сенс≥ "носить його на руках". ” нашому клуб≥ з ёрою познайомивс¤ поет ¬ладлен  овтун, ¤кий став дл¤ нього справжн≥м наставником. ѕерш≥ концертн≥ програми ёр≥¤ “итова в≥дбулис¤ також у рамках клубних зас≥дань. …ому було вручено спец≥альну клубну прем≥ю "«а поетичну обдарован≥сть".

—естри √алина та Ћюдмила

÷е лишe окрем≥ приклади, ¤кими Ї клубн≥ "еврики". ™ ще одне, що успадкували в≥д вашоњ "≈врика". ѕопул¤рн≥сть та усп≥шн≥сть можлив≥ лише завд¤ки ентуз≥азму, енерг≥њ, ≥н≥ц≥атив≥ та волонтерству, тобто добр≥й вол≥ орган≥затор≥в. ‘ормальним виконанн¤м обов'¤зк≥в усп≥ху не дос¤гнути. ћи працюЇмо на добров≥льних засадах. ћи - це ¤, Ћюбов ¬асил≥вна Ћавриненко - мо¤ права рука, душа клубу, щирий альтруњст, автор багатьох ц≥кавих проект≥в, де вона продукувала ≥дею й дос¤гала њњ вт≥ленн¤. “ак працюють сестри √алина та Ћюдмила “урчак, ¤к≥ за 15 рок≥в дали понад 100 благод≥йних концерт≥в. ћи вд¤чн≥ директору Ѕудинку вчител¤ Ћарис≥ ћельник, ¤ка уважно ставитьс¤ до нашого творчого об'Їднанн¤ ≥ вс≥л¤ко п≥дтримуЇ наш≥ ≥н≥ц≥ативи. ѕевна р≥ч, ми вд¤чн≥ “орговельному центру "ћагеллан", без допомоги ¤кого ми б не могли бути усп≥шними.

 оли восени 1994 року в≥дбулос¤ перше зас≥данн¤ клубу, в≥н був "самотн≥й", а сьогодн≥ у нього Ї побратими ≥ посестри. —творив св≥й клуб  онст¤нтин „ечен¤ - кер≥вник с≥мейного гурту старовинноњ музики, що став переможцем ѕершого ¬сеукрањнського конкурсу "—п≥вуча родина". ѕрацюючи вчителем музичноњ школи, пан  ост¤нтин у в≥льний в≥д роботи час керуЇ ансамблем старовинноњ музики "Ѕароко", очолюЇ украњнську асоц≥ац≥ю г≥тарист≥в, проводить конкурси та фестивал≥ ≥ щом≥с¤чн≥ зас≥данн¤ клубу. ¬≥н розвиваЇ св≥й напр¤м, що дуже добре. —п≥лка ж≥нок ”крањни за нашим прикладом орган≥зувала клуб "—в≥тлина". јркад≥й √олубницький теж заснував ≥ очолив клуб авторськоњ п≥сн≥ на баз≥ будинку культури "–осток", але продовжуЇ залишатис¤ активним учасником наших програм.

√адаю, що заохоченн¤ ≥нших до под≥бного, але на св≥й манер - це дуже позитивно, бо з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ вогники ≥ вогнища культури, самод≥¤льност≥.

“аким чином, п≥двод¤чи п≥дсумок, можна сказати, що, з'¤вившись наприк≥нц≥ ’’ стол≥тт¤, "—п≥вуча родина" ’’≤ стол≥тт¤, Ї посестрою "≈врики". як ≥ "≈врика", грунтуючись на ≥нтерес≥, вона Ї про¤вом клубноњ роботи ≥ передбачаЇ самовр¤дуванн¤.  ожен може бути ¤к орган≥затором, так ≥ виконавцем, чи гл¤дачем. —аме у фантаз≥њ, ≥мпров≥зац≥њ, творч≥й самореал≥зац≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ та свобода духу, що Ї руш≥йноњ силою клубу, ще одн≥Їю дуже важливою "еврикою".

¬и запитуЇте, чому ¤ цим займаюс¤? я впливаю на формуванн¤ свого найближчого оточенн¤, п≥знаю щось нове. ” мене Ї мо¤ с≥м'¤, а Ї ще родина, що складаЇтьс¤ з родич≥в за духом, св≥тоспри¤йн¤тт¤м. «гадаймо у ¬асил¤ —имоненка: "ћожна вибрать друга та по духу брата..." ј таки ж можна! ѕоки на зас≥данн¤х клубу пануЇ така дивна атмосфера абсолютноњ тиш≥, коли люди слухають кожне слово, що наповнене сенсом, ¤ вд¤чна аудитор≥њ ≥ вневнена, що клуб виконуЇ свою м≥с≥ю: творити культуру, чи вносити в р≥зноман≥тт¤ кињвськоњ культури свою частку з дуже чистим звуком, в ¤кому немаЇ н≥¤коњ фальш≥.

"≈врика" таким чином продовжуЇтьс¤. як кажуть: " ороль помер, хай живе король!". ћожливо, приклад "≈врики" слугував нам певною моделлю, натхненн¤м, налаштував на творчу хвилю. ¬се маЇ св≥й початок ≥ своЇ продовженн¤..."

«даЇтьс¤ можна поставити крапку в ц≥й розпов≥д≥. јле нав≥ть всупереч вимогам жанру - не повертатис¤ назад - автор не в станi. ¬≥рю, що читач з вищеописаного монологу √алини ћихайл≥вни уже склав певну у¤ву про неперес≥чн≥сть њњ особистост≥. “а все ж хочу додати ще к≥лька власних мазк≥в дл¤ змалюванн¤ портрету моЇњ героњн≥, ¤ка живе на злам≥ двох епох - не т≥льки пол≥тично-економ≥чних, а й зм≥н духовних ц≥нностей - сусп≥льних та особистих.

√алина ћихайл≥вна дл¤ мене перш за все - чудова людина, ¤ка залишилас¤ в≥рною своЇму вибору, покликанню ≥ систем≥ духовних ц≥нностей. ѓњ перше покликанн¤ - педагог. ѕедагог≥чною роботою вона, власне, займаЇтьс¤ все своЇ житт¤. ¬чить ≥ вчитьс¤. Ѕез зупину. Ќоватор-експериментатор. ÷е вона в≥дкрила першу веч≥рню ж≥ночу г≥мназ≥ю в  иЇв≥ на початку 90-х ≥ ввела в програму нов≥ нечуван≥ ран≥ше у рад¤нськ≥й школ≥ предмети: ≥стор≥¤ ж≥нки, культура людського сп≥лкуванн¤, "ƒ≥вчинка-д≥вчина-ж≥нка", "¬≥чн≥ ≥стини", "≤стор≥¤ мистецтв". ÷е вона з≥н≥ц≥ювала в≥дкритт¤  ињвського ж≥ночого л≥цею й довела ≥снуюч≥ дл¤ д≥вчат переваги розд≥льного навчанн¤. ¬она знаЇ про ж≥ночу долю багато чого з власного досв≥ду.  оли вир≥шила навчатис¤ в асп≥рантур≥ у ћоскв≥, то щоп'¤тниц≥ прињздила додому, у  ињв, тому що тут залишалис¤ чолов≥к ≥ донька. ¬она з усп≥хом захистила дисертац≥ю, стала кандидатом ф≥лософських наук, але не зупинилас¤ на дос¤гнутому. «годом своЇю докторською дисертац≥Їю, присв¤чен≥й соц≥ально-педагог≥чн≥й робот≥ з ж≥ночою молоддю в умовах великого м≥ста, вона започаткувала гендерн≥ досл≥дженн¤ у в≥тчизн¤н≥й педагогиц≥.

—ьогодн≥ вона один з пров≥дних украњнських фах≥вц≥в з соц≥альноњ педагог≥ки та соц≥альноњ роботи, один з фундатор≥в ”крањнськоњ асоц≥ац≥њ соц≥альних педагог≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи. ќстанн≥ми роками вона багато уваги прид≥л¤Ї розвитков≥ навчальних та просв≥тницьких програм дл¤ батьк≥в. √алина ћихайл≥вна очолювала творч≥ колективи, ¤к≥ створювали одну з програм п≥дготовки кандидат≥в у прийомн≥ батьки, що набула державного визнанн¤ ≥ зараз впроваджуЇтьс¤ в ”крањн≥. ¬она маЇ багатий досв≥д роботи в органах державного управл≥нн¤, неур¤дових орган≥зац≥¤х. ѓњ донька згадуЇ, що не пам'¤таЇ жодноњ прогул¤нки з мамою вулиц¤ми м≥ста, п≥д час ¤коњ вона б не зустр≥ла друз≥в, коллег, знайомих...

≤ весь цей час - в≥рн≥сть паралельному покликанню -  лубу "—п≥вуча родина". “ак, це њњ захопленн¤, њњ особисте самовдосконаленн¤, самовираженн¤ ≥ спри¤нн¤ ≥ншим так само реал≥зовуватис¤. ÷е н≥би у в≥льний час. як ≥ де в≥н беретьс¤ паралельно з пост≥йними профес≥йною службою, науковою роботою та с≥мейними обов'¤зками? ÷е феномен њњ досв≥ду.

«давалось би - Ї клуб, попул¤рн≥сть, публ≥чне визнанн¤, моральне задоволенн¤. ћожна ≥ зменшити темп. Ќ≥! ≤ тут потр≥бно копати в глибину ≥ в широч≥нь. ћало њй "—п≥вучоњ родини". E рамках цього  лубу вона, - ¤к сп≥вачка ≥ любитель жанру романсу, - орган≥зуЇ доч≥рн≥й " луб любител≥в романсу". ¬перше в  иЇв≥ був проведений веч≥р украњнського романсу, цикл м≥ських романсових вечор≥в, виданий ауд≥оальбом "–ожевий кв≥те" ("—таровинн≥ та сучасн≥ украњнськ≥ романси"). Ѕ≥льш того,  лубом (читай: старанн¤ми √алини ћихайл≥вни) п≥дготовлено ≥ видано ун≥кальну книгу "–усский романс на рубеже веков", презентац≥¤ ¤коњ проходить у концертному зал≥ "–ос≥¤".  лубом п≥дготовлено ≥ випущено ш≥сть ауд≥оальбом≥в - це все, так би мовити, позапланово, позапроф≥льно.

ќтож, в≥рн≥сть не т≥льки покликанню. ¬≥рн≥сть небайдужого в≥дношенн¤ до всього, за що в≥зьметьс¤, принцип "не зупин¤тись на дос¤гнутому". —тиль роботи - без метушливост≥, спок≥йно, "тихо", але з максимальною в≥дпов≥дальн≥стю робити будь-¤к справу. ј ще - в≥рн≥сть духовним ≥деалам. ÷≥ную це особливо, бо на меж≥ двох епох (до ≥ п≥сл¤ 90-х) меркантильн≥сть, матер≥альне повн≥стю ≥ однобоко звабило не одного колишнього колегу. ”м≥нн¤ протисто¤ти спокус≥ лише матер≥альних ц≥нностей робить величезну честь моњй героњн≥ - «аслуженому прац≥внику осв≥ти ”крањни, справжньому наставнику молод≥ в класичному розум≥нн¤ слова (по¤снюю: "—п≥вуча родина" чи "ѕалац з мерседесом"? ѓњ виб≥р зрозум≥лий).

ј ще дл¤ мене √алина ћихайл≥вна людина, ¤ка вм≥Ї дружити, творчо при¤телювати. Ќ≥коли не забуду њњ приклад в≥дзначенн¤ родинного св¤та - замовила автобус дл¤ екскурс≥њ член≥в своЇњ родини по  иЇву. «ам≥сть ресторану.

«розум≥ло: спрацьовують њњ приваблив≥сть, шарм, контактн≥сть, багатий внутр≥шн≥й св≥т, оптим≥зм, весела вдача, вм≥нн¤ розп≥знавати ≥стинну сутн≥сть людей. Ќа м≥й погл¤д, мо¤ героњн¤ прит¤гуЇ магн≥том людей, бо своЇю натурою та повед≥нкою демонструЇ принципи позитивноњ психолог≥њ, випром≥нюЇ позитивну енерг≥ю. ј ще люди т¤гнутьс¤ до нењ тому, що вм≥Ї за весел≥стю, легк≥стю, оптим≥змом приховувати своњ проблеми, ¤к≥, неминуче, Ї в кожного. Ќе навантажувати ≥нших своњм особистим - це талант сильних.

«вичайно легше заводити друз≥в ≥з довк≥лл¤. ј ось справжн¤ дружба з членами родини, з д≥тьми - оце не вс≥м вдаЇтьс¤. ѓй - вдалос¤. ≤ з донькою - ≤ванною - ≥снував с≥мейний сп≥вучий дует. јле з'¤вилис¤ онуки ≥, здаЇтьс¤, дует може перетворитис¤, принаймн≥, у тр≥о, бо п'¤тир≥чний ћатв≥й на юв≥лењ бабус≥ засп≥вав "≤з сиром пироги", переконавши ус≥х присутн≥х, що "сп≥вучому роду нема переводу". Ўестим≥с¤чний ћикола поки засинаЇ п≥д мамин≥ колисков≥, його п≥сн¤ попереду...

я виписала у св≥й записник, - впевнена, що згодитьс¤ не раз, - њњ принцип побудови в≥дносин з донькою: "ƒл¤ мене набагато важлив≥ше зберегти з донькою близьк≥ стосунки ≥ заради цього ¤ готова поступитис¤ принципом та визнати право на ≥снуванн¤ ≥нших ц≥нностей та ≥нших п≥дход≥в у баченн≥ тих ¤вищ, ¤к≥ викликають конфл≥кт. ј п≥зн≥ше можливо поступово знайти сп≥льн≥ точки дотику."

√алина ћихайл≥вна - людина сп≥вучого таланту. Ћюблю талановитих людей. ѕроте хто ж њх не любить? ¬певнена: талановита людина - завжди красива. √алина ћихайл≥вна часто виступаЇ в програмах клубу. ” н≥й гармон≥йно сп≥в≥снують б≥знесвумен - сучасна д≥лова ж≥нка: р≥шуча, з≥брана, орган≥зована, ц≥леспр¤мована та л≥рична, чутлива, вразлива берегин¤.

якось вона зауважила: "ƒл¤ мене не маЇ сумн≥в≥в, що самост≥йн≥сть та автономн≥сть - необх≥дн≥ ¤кост≥, завд¤ки ¤ким ми стаЇмо особистост¤ми, ц≥кавими ¤к ≥ншим, так ≥ самим соб≥". √алина ћихайл≥вна ≥з тих, хто створив себе сам. ¬она - ќсоба ≥ ќсобист≥сть. яскрава ≥ натхненна, ≥ надихаюча. ¬ одному з ≥нтерв'ю вона сказала: "≤нод≥ житт¤ пор≥внюють з чорно-б≥лим к≥но. ј мен≥ подобаЇтьс¤ кольорова мозањка житт¤. якщо один з фрагмент≥в зникаЇ - полотно зм≥нюЇ своЇ забарвленн¤ ".

ѕобажаЇмо √алин≥ ћихайл≥вн≥ мультикольорового житт¤ ще на мног≥њ та благ≥њ л≥та!

 вересень - жовтень 2008 року