|
ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛУБУ «СПІВУЧА РОДИНА» VOULENTEERS ACTIVITIES OF THE «SPIVUCHA RODINA CLUB”
Усатова І.І., студентув Академія праці і соціальних відносин Usatova I.I., Academy of labour and social relations У статті розглядається волонтерська діяльність клубу «Співуча родина», зокрема історія його виникнення та основні напрями роботи як волонтерського руху. This article is about the involvement of volunteers in the activities of the «Spivucha rodina» Club. Also it is about history and approaches of the «Spivucha rodina» Club as volunteers movement. Ключові слова клуби, волонтерська діяльність, соціальні педагоги, аматори, професійні митці, спадкоємність-родовід, педагогічний клуб.
Вступ. Як відомо, клуб – це співдружність людей, об’єднаних спільними ідеями. Крім того, клуби є однією з ефективних форм соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення. Сьогодні клуби, як одна з форм роботи з сім’єю, відіграють дуже важливу роль у житті сім’ї. Клуби створюють середовище та відчуття комфортності, виховують смаки. Основною метою клубів по роботі з сім’єю – зміцнення сім'ї, повага до цінностей сім'ї, розвиток сімейних традицій; вирішення сімейних суперечок, виховання дітей, організація вільного часу сім'ї та ін. Основними принципами роботи клубів з сім’єю є: демократичність, гуманізм, довірливість взаємин, систематичність, різноманітність форм і методів роботи, доступність, взаємостосунки партнерства, взаємної поваги, врахування побажань і запитів кожної сім’ї [7]. Кожен клуб має свою назву, положення про діяльність, в якому фіксується його мета, девіз, символіка, завдання, організаційна структура. Клубні об’єднання можуть працювати на базі будинків культури, бібліотек, навчальних закладів [7]. Одним із таких клубів, який зміцнює родинні зв’язки, сприяє змістовному дозвіллю й вихованню та підвищує творчий потенціал сім'ї є клуб «Співуча родина». Ця стаття присвячена саме опису волонтерської діяльності клубу «Співуча родина». Ми розглянемо історію розвитку клубу, опишемо основні напрями діяльності, підкреслюючи волонтерський компонент. У 1994 р., що був проголошений ООН Міжнародним роком сім’ї, у Києві відбувся конкурс «Співуча родина». Його неочікуваним результатом стало створення однойменного клубу. За 10 років існування клуб провів більше 100 різноманітних концертних програм та благодійних мистецьких акцій, у яких брали участь понад 25 тис. глядачів. Постановка завдання. Метою заходів, які проводять клуби «Співуча родина» та Клубу шанувальників романсу, що популяризують український романс, полягає у тому, щоб показати не тільки минуле, а й сьогодення українського романсу як складової міської культури, щоб відродити та розвити національні традиції сімейного виховання, впровадити нові технології роботи з молоддю та сім’єю. Клуби є прикладом й осередком організації змістовного дозвілля, збереження національних культурних традицій і водночас формою морального та естетичного виховання молоді, соціальної підтримки мало захищених верств населення. Результати. Клуб шанувальників романсу розпочав свою роботу при клубі «Співуча родина» Київського міського будинку вчителя 1 червня 1998 р., у Міжнародний день захисту дітей, де Християнський дитячий фонд виступив ініціатором та організатором благодійного концерту «Романс: вчора, сьогодні, завжди» у приміщенні Національного театру української драми І. Франка. Благодійною метою першого заходу була допомога нещодавно створеному в Києві притулку для неповнолітніх. Крім підготовки засідань, концертних програм, одне засідання на місяць за планом, яке складається на рік, розпочалася і дослідна робота, якою передбачався пошук текстів, нот і мала за мету підготовку видання українських романсів [8]. З перших років складовою клубів була благодійна спрямованість їх діяльності. Насамперед мається на увазі те, що клубні вечорипостійно є безкоштовними для відвідувачів. Це означає, що учасники концертних програм, серед яких і відомі співаки, автори-виконавці і аматори є волонтерами. Серед шанувальників клубів багато представників інтелігенції, у тому числі освітян, людей похилого віку, які сьогодні, на жаль, з економічних причин обмежені у задоволенні своїх культурних потреб. Крім того, клуби причетні до організації благодійних концертів й акцій не тільки в Києві, а й за його межами: у Полтаві, Каневі, Новгород-Сіверському та ін. Поїздки дозволяють клубу познайомитися з історією й культурною спадщиною України, звичаями, пам’ятати своє коріння, краще зрозуміти сьогодення. А ще такі поїздки дарують натхнення, народжують іноді нові знайомства, ідеї, задуми, можливості для спілкування й змістовного дозвілля [3]. Актив клубу започаткував також вручення двох благодійних премій протягом кількох років. Перша з них – це премія «За прагнення до милосердя», яка щорічно вручається на засіданні клубу «Співуча родина» напередодні Дня Віри, Надії, Любові, коли розпочинається новий творчий сезон. Ця премія заснована у 1994 р. Українською Асоціацією соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи, а з годом підтримана Християнським дитячим фондом та щотижневиком «Дзеркало тижня» для заохочення тих, хто творчо, результативно й безкорисливо працює заради блага дітей. Лауреатами премії за прагнення до милосердя, слід підкреслити, стали волонтери у своїх сферах діяльності, лікарі, вчителі, засновники будинків дитини сімейного типу. Ідея іншої премії, що має назву «За поетичну обдарованість», виникла під час підготовки аудіоальбому старовинного та сучасного українського романсу «Рожевий квіте» та його презентації у 2001 р., напередодні 10-ліття Незалежності України та 130-річчя від дня народження Лесі Українки. Об’єднавши зусилля з Київським центром по роботі з жінками, клуб «Співуча родина» та Клуб шанувальників романсу вручають названу премію на травневому засіданні, коли клуби закінчують черговий творчий сезон [2]. Якщо на початку своєї діяльності засідання клубу, що проходили раз на місяць, мали суто камерний характер та були схожі на зустрічі у літературно-музичній вітальні, то протягом останніх років, зберігаючи атмосферу щирості і творчості, заходи клубу з успіхом проходять при заповненій кіноконцертній залі Київського міського будинку вчителя, при якому клуб існує. Сьогодні він об’єднує як аматорів, так і професійних митців. У засіданнях клубу брали участь такі народні артисти України як: Антоніна Маренич, Павло Дворський, Марія Стеф’юк, Валентин Пивоваров, Валентина Степова, Леонід Сандуленко, Євген Саперний, Анатолій Хостяков, Наталя та Ольга Сумські, Анатолій Матвійчик; заслужені артисти України: Олександр Василенко, Володимир Бондаренко, Віктор та любов Анісімови; гурти «Гетьман», «Козацькі забави», «Либідь» та багато інших. Незважаючи на те, що «Співуча родина» – об’єднання аматорське, окрім програмного забезпечення вечорів, клуб має інші, цілковито реальні досягнення, що здійснені колективом клубу на добровільних засадах. Серед творчих здобутків клубу – причетність до організації І Всеукраїнського конкурсу та фестивалю «Співуча родина» (1995, 1997 рр.); видання книги «Русский романс на рубеже веков» (1997р., укладач, автор вступу та коментарів – Мирон Петровський), презентація якої відбулася за участю уряду Москви на сцені концертного залу «Росія» (1998 р.); цикл романсових вечорів у Києві, включаючи випуск і презентацію альбому старовинного та модерного українського романсу «Рожевий квіте» (2001 р.); мистецькі благодійні акції «Величність простих істин» на честь Дня Віри, Надії, Любові з врученням благодійної премії «За прагнення милосердя» (щорічно у вересні) [6]. Традиційним для клубу є програми, присвячені творчості молодих виконавців («Молоді голоси «Співучої родини»), знайомству з народними пісенними традиціями та звичаями: «Мамина пісня», метою даної акції було – нагадати про вічні сімейні цінності, про глибокий духовний зв’язок матері і дитини та деяких дуже важливих її аспектах, які сьогодні ігноруються в сучасному суспільстві [1]; «Ой, коню, мій, коню», «Різдвяні вечорниці»). Клуб має також традицію проведення благодійних виступів у провінції під час здійснення подорожей «вихідного дня» з метою знайомства з історичною та культурною спадщиною України. Були проведені акції у рамках проектів «Дорога до батьківської хати», «Пам’ятаємо своє коріння». Проведення таких акцій, як приклад молодому поколінню про спадкоємність-родовід, вшанування традицій свого народу. Крім благодійних виступів в інших містах України, клуб проводив свої концерти в лікарнях, зокрема у гематологічному відділенні Київської обласної дитячої лікарні, громадському об’єднанні для сімей, що виховують дітей з діагнозом ДЦП, будинках для людей похилого віку. Таким чином, можна стверджувати, що в рамках роботи клубу ведеться соціально-педагогічна діяльність. Протягом всього періоду існує клуб «Співуча родина» на громадських засадах, завдяки ентузіазму групи ініціаторів його створення. Постійну інформаційну підтримку клубу забезпечують щотижневик «Дзеркало тижня», радіостанція «Голос Києва». Клуб «Співуча родина» хоча не особливо займається саморекламою, але має свою постійну аудиторію. Його членами стають не обов’язково сім'ї. Президент клубу Галина Лактіонова стверджує, що всі люди, які співають, становлять своєрідну сім'ю. А клуб є немов замінником салонів ХІХ ст., тобто ту обстановку, де можна було виявити себе, дізнатись про щось новеньке, поспілкуватись. У «Співучої родини» немає чітких обмежень і завжди можна експериментувати. На сцену Будинку вчителя виходять як народні і заслужені артисти, так і люди, для яких пісня є засобом самовираження. Тут панує своя, неповторна атмосфера. І це, мабуть, найголовніше. У планах роботи Будинку вчителя особлива увага приділена молодим вчителям, відбулися цікаві заходи, які засвідчують надзвичайне піклування колективу про молодих педагогів [5]. Педагогічний клуб – це спільність людей, які цікавляться педагогікою, проблемами виховання дітей. У клубі є можливість представити себе як учасника педагогічного співтовариства [4]. У Будинку вчителя завжди проходять творчі вечори і зустрічаються педагоги у святковій атмосфери не буденності. Висновки. Розглянувши історію створення та напрями діяльності клубу можна дійти таких висновків. 1. Діяльність клубу «Співуча родина» відбувається на добровільних засадах та є своєрідним волонтерським рухом, що об’єднує учасників клубних засідань та актив. Волонтерську діяльність здійснюють не тільки організатори клубу, а й учасники концертних програм. 2. У клубі «Співуча родина» зустрічаються представники різних поколінь, різних професій, прихильники пісенних жанрів та музичних стилів, що дозволяє дійти висновку про створення громади однодумців, як територіальної, так і творчої. 3. Безперечно, клуб бачить свою місію у тому, щоб сприяти змістовному дозвіллю й вихованню на національних пісенних традиціях, важливо показати сьогоднішнім слухачам, яким мистецтво може бути завтра. Але крім того, «Співуча родина» створює культурний простір, у якому цінуються творчість, щирість, духовність, гармонія, «єдність у різноманітності» та все перелічене здійснюються на волонтерських засадах. 4. Учасники Клубу «Співуча родина» як волонтери здійснюють культурно-дозвіллєву, виховну та організаторську функції соціальної роботи, реалізуючи напрями своєї діяльності. Література
|